LOBODA — ДВА НЕЗНАЙОМЦІ

Два незнайомця на кухні
Згоріла кава і зіпсована сукня
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні
І сльози твої нікого не засмутять
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаєм, що з нами буде
Ми по кутах, але так сильно прикуті
Тепер лише ми, незнайомці на кухні

Просто скажи
Чому підходимо завжди до межі?
Навіщо всі слова ховати в брехні?
І якщо думаєш, що сенс не знайти
Чому ж не піти?

І куди бігти, як розбиті ліхтарі?
Є що втрачати, коли всесвіт мій — це ти
Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи
Те, що тримаєм ми глибоко в собі

Два незнайомця на кухні
Згоріла кава і зіпсована сукня
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні
І сльози твої нікого не засмутять
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаємо, що з нами буде
Ми по кутах, але так сильно прикуті
Тепер лише ми, незнайомці на кухні

Час як пісок, в кімнаті дим
Як уві сні, ми знову удвох, але тут одні
За нашим вікном, як не крути, ми не разом
І як нам далі бути, поясни

І куди бігти, як розбиті ліхтарі?
Є що втрачати, коли всесвіт мій — це ти
Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи
Те, що тримаєм ми глибоко в собі

Два незнайомця на кухні
Згоріла кава і зіпсована сукня
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні
І сльози твої нікого не засмутять
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаємо, що з нами буде
Ми по кутах, але так сильно прикуті
Тепер лише ми, незнайомці на кухні