Анна Трінчер - Треш

Я знову себе запитаю
Чи була тоді я права
Коли зібрала всі речі і просто пішла

Я знову себе запитаю
Куди поділося все
Що було тоді поміж нами
Куди це все вітер несе?

І нібито розум каже
"Це все несерйозно, там тільки грози"
І мрії розбиті, як скло на підлозі (на підлозі)

Але не мала, я знаю, дістану до дна
І пляшка вина на підвіконні
Знову самотній погляд з вікна

У серці багато пожеж
А за ними — кортеж із емоцій
І у тебе теж, авжеж
І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш, авжеж

А треба було сказати собі
"Придивись, ти бачиш його наскрізь
Він у твоєму житті просто гість"
І лила ти сльози дарма, виправдань тобі нема
Бо між вами двома була просто пряма на зліт

А ми крила ламали фразами гострими
Якщо літали, то лоу-костами
Такі зараз роздуми (такі зараз роздуми)

І саме тому з'явилась ця пісня
Бо тоді розділився світ на до і після
Кожен з нас помилився

У серці багато пожеж
А за ними — кортеж із емоцій
І у тебе теж, авжеж
І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш, авжеж

І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш, авжеж

Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш, авжеж
І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш, авжеж