білий пустий готель,
біла, мов стеля ніч;
я дивлюсь на аркуш -
на ньому стрічка,
я дивлюсь на аркуш,
а на ньому стрічка твоя,
що пахне твоїм волоссям…
ніжний пустий готель,
ніжний, як вітер я;
я дивлюсь на тебе,
а ти - весна…
я дивлюсь на тебе,
а ти є скрізь, як весна…
олівцем,
або тільки пір’ям -
я пишу тобі свої вірші,
я пишу тобі свої думки,
я пишу тобі про моє життя,
поки ти ще спиш,
поки ти ще я.
я пишу тобі про мрії всі -
розливаю тихо солоний сум,
іноді здається - ти моє дитя,
і я пишу тобі -
бо ти є я.
бо ти є я…
вітер торкнувся ніг,
вітер торкнувся снів,
я відкрила очі,
а в них перший сніг
обіймає вії й цілує все в мені -
хоче встигнути, поки не розстане.
білий пустий готель,
біла, як стеля ніч,
біла тепла постіль -
ми віч-на-віч,
океан шепоче…
і ми ідемо босоніж,
крізь теплу зливу.
хочу, щоб сяяв ти,
я хочу, щоб ти світив,
хочу прочитати твої листи,
хочу відчувати усі твої листи,
що є до мене -
і летять всі слова, мов чайки в небі!
я пишу тобі, коли поруч ти,
я пишу тобі, коли ти моя,
я пишу тобі океаном сліз,
я пишу тобі про те, що ти є скрізь.
я пишу тобі, через всі міста,
через всі сніги, через страждання всі,
я пишу тобі тендітного листа,
я пишу тобі,
бо ти є я.
я пишу тобі всі свої вірші,
я пишу тобі усі свої думки,
я пишу тобі, що ти моє життя,
поки ти ще спиш,
поки ти ще я.
я пишу тобі про мої мрії всі,
розливаю тихо самотній сум.
іноді здається - ти моє дитя,
і я пишу тобі,
бо ти є я.
бо ти є я!
бо ти є я…
P.S.
я пишу тобі, поки ти моя,
я пишу тобі, поки ти ще спиш,
я пишу тобі, бо ти є я,
бо ти є я,
бо ти любов моя.
я пишу тобі…
бо ти любов моя.
я пишу тобі тендітного листа,
бо ти є я -
любов моя.
любов моя…
