Тина Кароль • Безодня

Руками, вустами, волоссям, плечима
Мовчанням, словами, думками, очима
Однакові й різні, ми рівні сьогодні
Між нами півкроку, між нами безодня
Маленька сховалася в темряві лячно, лячно
Я все відчуваю, я всю тебе бачу
І ковдрою теплою, кожухом стану
Якщо ти попросиш, як не перестанеш

Вустами, світлинами, текстами, снами
Ні, не передати, що діється з нами
Я знаю, як часом буває самотньо
До тебе півкроку, до тебе безодня

Якби докричався, якби ти почула!
Навшпиньки (навпомацки), навпіл (лечу я)
Скажи, чи нам з іншими буде так само
Руками, плечима, волоссям, вустами?

Тебе, тебе
Я дарма серед ночі кличу
Тебе, тебе
не продам і не позичу
Тепер, тепер
скелею із солі стану
Але, але

Наш світ під три чорти несеться
Як вибуху хвиля, як річкою крига
Нехай шкереберть все це і догори дриґа
Твій голос прямісінько в

Тебе, тебе
Я дарма серед ночі кличу
Тебе не
не продам і не позичу
Тепер, тепер
скелею із солі стану
Але, але

Віритиму, мов в останню
Віритимемо востаннє
Мов в останню