Ани Лорак - Посмішка

Ти наче, ювелірна річ
Ти лялька з сотнею облич
Кожне досконалої краси
Твоя спина, завжди пряма
І ти довершеність сама
Справжня жінка на усі часи
Але душа твоя – тонкий кришталь
І на своє ім'я, ти одягла
Маску ти одягла
І
Сяй, на ці камери
Знай, це закони гри
Посмішка твоя засліпить
Репортерів світу і телеекран
Сяй, наче, самоцвіт
Сяй, і підкориш світ
Станеш зіркою, звичайно
І тобі до ніг, цілий світ впаде
Гастролі, публіка, фурор
Лункий готельний коридор
Від утоми тіло аж гуде
А завтра знову, наче, в бій
І хто повірить у твій біль
І немає спокою ніде
Погляньте, яка вона мила
І як, посміхається
Вона народжена бути зіркою
Зіркою
Але душа твоя – тонкий кришталь
І на своє ім'я (і на своє ім'я), ти одягла (ти одягла)
Маску ти одягла (а-а-а-а...)
І
Сяй, на ці камери (а-а)
Знай, це закони гри
Станеш зіркою, звичайно
І тобі до ніг, цілий світ впаде
Сяй, наче, самоцвіт
Сяй, і підкориш світ
Станеш зіркою, звичайно
І тобі до ніг, цілий світ впаде
Сяй! (а-а)
Сяй! (а-а)
Сяй!